Стаття про міграції птахів
Друга субота жовтня — Всесвітній день мігруючих птахів
Тарас Вихованець
ДЕ Ж ВІН, ВИРІЙ, ДЕ ВОНИ, ТЕПЛІ КРАЇ?
Напевне, ще в далекому щасливому дитинстві кожен із нас вперше довідався про те, що восени деякі птахи відлітають до теплих країв, у вирій. І, здається, для більшості цей відліт обов’язково асоціювався з журавлями чи лелеками…
В сиву давнину зникнення пернатих із настанням холодів та поява знову з приходом тепла становили неабияку загадку. Давньогрецький філософ Аристотель писав, що ластівок, які зимували, знаходили без пір’я у якихось порожнинах. Побутували здогади, що деякі птахи зимують, заховавшись у багнюку чи пірнувши на дно водойми, або навіть перетворившись із одного виду на інший.
В розпорядженні орнітологів чималий арсенал способів дізнатися про те, як відбуваються сезонні переміщення пернатих. Класичним є мічення птахів з допомогою металевих, а нині — і пластикових кілець із відповідними написами. Між іншим, вперше у світі металеві кільця на лапки птахів прилаштував 1899 року датський учений Г. Мортенсен. Пернатим із довгими шиями одягають також вільні округлі пластикові пластини. З допомогою спеціальних методик міграційні рухи птахів у темну пору доби можна вивчати шляхом спостереження переміщення їхніх силуетів по диску Місяця. Прецизійні результати отримують також завдяки радіоелектронному міченню пернатих.
Птахи, для яких властиві сезонні міграції, можуть переміщуватися на далекі й навіть дуже далекі відстані. Серед «рекордсменів» за дальністю перельотів — крячки полярні. Вони гніздяться в арктичній зоні, а на зимівлю значна частина їх відлітає до берегів Антарктиди, долаючи тільки в одному напрямку 15-20 тис. км. Чимало видів, що трапляються на території нашої громади, теж вирушають на зимівлю в теплі краї. Але чи знаємо ми, куди саме, де він, той вирій або по-давнішому — ірій? А деякі пернаті, навпаки, прилітають в холодну пору до нас…
В уяві багатьох теплим краєм є, насамперед, Африканський континент. Це справді так. До прикладу, бугайчик звичайний, що трапляється на водних об’єктах нашого міста, зимує в Африці від південної межі пустелі Сахари до південних меж цього континенту. На тій же території проводять холодну пору й лелеки білі, котрі походять із Європи. На південь Африки, нижче території зростання вологих тропічних лісів, відлітають і добре знані нам сорокопуди тернові. Мухоловка сіра зимує в Африці від південної межі Сахелю до крайнього півдня материка. Тропічну частину цього континенту обирає собі очеретянка велика. А ось очеретянка ставкова зимує в Африці на обширі від Сенегалу на заході до Ефіопії на сході та по Південноафриканську республіку на півдні. Вівчарики-ковалики перебувають холодну пору в північній частині Африки та на Близькому Сході. Щоправда, з початком ХХІ ст. птахів на зимівлі реєстрували навіть у Києві, Луцьку та Одесі. З більшої частини Європи в Середземноморський регіон й Екваторіальну Африку відлітає зимувати кропив’янка чорноголова. Лиски з Європи можуть зимувати в Африці біля Середземного моря, понад Нілом та ін. Традиційними районами зимівлі лисок в межах України є прибережна акваторія Чорного моря та Придунайський регіон, хоча ці птахи в холодну пору траплялися й у нашому регіоні.
Пернаті обирають собі найрізноманітніші місцини на планеті. Так, частина мартинів звичайних зимує на водоймах приморської зони країни та на дніпровських водосховищах. Невелика кількість особин цього виду, буває, проводить холодну пору на ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС. Однак, є й такі, що відлітають до Центральної та Західної Європи, в Середземномор’я, на окремі океанічні акваторії тощо. Рівненський орнітолог Василь Ільчук повідомив про те, що закільцьованого мартина звичайного було 3 липня 2021 року зафіксовано неподалік Рівного, а 21 липня того самого року — в Бельгії! Отже, приблизно за 18 днів чи й менше він подолав відстань приблизно 1700 км!
Хоч і не такі численні, як голуби сизі, припутні теж відносно часто трапляються на території нашої громади. Деякі птахи вирішують зимувати на півдні країни. Однак, головна область зимівлі цього виду включає Західну й Південну Європу, Малу й почасти Південно-Західну Азію, Північно-Західну Африку. Птахи, що належать до північно- та східноєвропейських угруповань, переміщуються на сотні й навіть тисячі кілометрів, а ті, що гніздяться у Південній та Західній Європі, майже цілком осілі.
Невелика кількість особин чаплі білої великої, або ж чепури регулярно зимує на водоймах приморської частини країни. Цей вид зафіксовано в холодну пору й на ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС, а також на р. Горинь у межах м. Нетішина. Разом із тим відомо, що птахи з Європи зимують в окремих районах Західної та Південної Європи, у Малій Азії та Північній Африці. Вільшанки, що живуть в Україні, відлітають до Франції, Італії, на Мальту, у Грецію, Туреччину. Ремези обирають собі місця для зимівлі у Південній Європі, Малій та Південно-Західній Азії, Месопотамії. Припускають, що горихвістки чорні з України зимують на Балканах та Близькому Сході. Плиски білі, що походять із Північної та Східної Європи, проводять холодну пору в Південній та Західній Європі, на півночі Африки, на Аравійському півострові чи в Південно-Західній Азії.
Перелітними птахами, добре знаними для мешканців Нетішинської громади, є лебеді-шипуни, які прилітають до нас зимувати. У фаховій літературі мовиться про те, що в більшості птахи цього виду здійснюють переміщення у межах територій відомих популяційних угруповань. В нашій країні проходить умовна лінія поділу між центральноєвропейським й азово-чорноморським угрупованнями. Вона проходить Київською, Житомирською, Хмельницькою та Чернівецькою областями. Хоча вченим відомо і про міграцію пернатих з одного популяційного угруповання на територію іншого. Справжньою цікавинкою є такий факт. Лебедя, закільцьованого в Каркенітській затоці (на Чорному морі), згодом зареєстрували в Киргизії, за 3 376 км! Це — рекордна відстань міграції для лебедів, пов’язаних з Україною.
В січні 2022 року на ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС з боку м. Острога (Рівненська обл.) відбувалося мічення лебедів-шипунів. Як повідомив згодом один із учасників цієї акції, Василь Ільчук, із 15 позначених особин одного птаха невдовзі побачили в м. Ізяславі (Хмельницька обл.); двоє на наступний сезон повернулися зимувати у м. Нетішин (про них — нижче); один від весни до осені 2022 року пробув у Литві; ще одного спостерігали в січні 2023 в Румунії, а іншого — у квітні в Житомирській області. Одного із закільцьованих пернатих у березні 2023 року зафіксували у Словаччині, а в липні того самого року — у Швеції (Ґотланд).
Наприкінці 2021 року біля старого млина у Нетішині ми зустріли лебедя-шипуна, що був закільцьований у м. Кракові (Польща) в 2015 році. На одній лапі птах мав металеве кільце із номером АН 6397, на іншій — пластикове з написом 2КА1. Як повідомив Український центр кільцювання птахів, цього пернатого в українській базі на той момент ще не було, на території нашої держави його присутність уперше було зафіксовано в Нетішині.
Наступного сезону, впродовж осені-зими 2022 – 2023 років тут же, поблизу старого млина в Нетішині велись регулярні спостереження за лебедями, що прилетіли зимувати на територію нашої громади. Серед них були два птахи, закільцьовані в січні 2022 року на ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС і про яких йшлося вище. Один із птахів мав на лапі металеве кільце з номером Р 0505 та нашийну пластину з написом UT05, інший — кільце Р 0513 та пластину UT13. Про результати спостережень ми повідомляли в Український центр кільцювання птахів, звідки надходили відповідні листи-звороти.
Двічі на рік, у другу суботу травня та другу суботу жовтня відзначають Всесвітній день мігруючих птахів. Цього року, до речі, день тематично пов’язаний із водою та її важливістю для мігруючих птахів.
Зображення:
1. Бугайчик звичайний (Ixobrychus minutus).
2. Горихвістка чорна (Phoenicurus ochruros).
3. Кропив’янка чорноголова (Sylvia atricapilla).
4-8. Лебеді-шипуни (Cygnus olor), кільця-мітки.
9. Мартин звичайний (Larus ridibundus).
10. Мухоловка сіра (Muscicapa striata).
11. Очеретянка велика (Acrocephalus arundinaceus).
12. Очеретянка ставкова (Acrocephalus scirpaceus).
13. Плиска біла (Motacilla alba).
14. Припутень (Columba palumbus).
15. Ремез (Remiz pendulinus).
16. Сорокопуд терновий (Lanius collurio).
17. Чапля велика біла, чепура (Egretta alba).
Відео:
1. Вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita) обтрушується після купання.
2. Вільшанка (Erithacus rubecula) зі здобиччю у дзьобі.
3. Лиски (Fulica atra) на міському обвідному каналі.
Фото та відео Тараса Вихованця, Нетішин, 2022-2023 роки.
Про птахів та міграції можна прочитати тут:
Воїнственський М. Птахи. — Київ, 1984.
Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / Під заг. редакцією А. Полуди. — Київ, 2018.
Ільчук В. [Про мандрівку мартина звичайного до Бельгії] // https://www.facebook.com/groups/314374912088175/posts/1890473914478259 (допис від 24 липня 2021 року).
Ільчук В. [Про спостереження лебедів-шипунів, мічених на ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС] // https://www.facebook.com/groups/314374912088175/posts/2440046672854311/ (допис від 4 серпня 2023 року).
Ільчук В., Бондарець В., Гедзюк В. Щодо зимівлі лебедя-шипуна (Cygnus olor) на деяких водоймах Рівненської та Хмельницької областей // Вісник Нетішинського краєзнавчого музею. — 2021. — Вип. 7. — С. 151-155.
Ільчук В., Жерліцина Т., Гедзюк В., Гринюк П., Бондарець В. Зимуючі та пролітні водно-болотяні птахи Нетішинського водосховища // Беркут. — 2021. — Т. 30. — Вип. 1. — С. 1-13.
Фесенко Г., Бокотей А. Птахи фауни України (польовий визначник). — Київ, 2002.
Фесенко Г. Птахи садів і парків Києва. — Кривий Ріг, 2010.
Hume R. Birds of Britain and Europe. The definitive photographic field guide. 5th ed. — London, 2018.
Marti Ch. Aristoteles und die Zugvӧgel — was er schrieb und was nicht // Der Ornithologische Beobachter. — Band 113. — Heft 4. — Dezember 2016. — S. 309-320.
May 13 & October 14 World Migratory Bird Day 2023. Water // https://www.worldmigratorybirdday.org/
Papachristou Ch. Aristotle's Explanations of Bird Migration // Proceedings of the world congress «Aristotle 2400 Years» September 2019 // https://www.researchgate.net/publication/338582322_Aristotle's_Explanations_of_Bird_Migration
Svensson L., Mullarney K., Zetterström D. Collins bird guide. 2nd edition. — London, 2009.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
