ПЕРНАТІ “РЕКОРДСМЕНИ”, АБО ЦІКАВЕ ТА НЕЗВИЧАЙНЕ ПРО ПТАХІВ
В музеї відбулась лекція, на якій присутні переконалися, що світ пернатих — різноликий, різнобарвний, різновеликий, неймовірний. На сьогодні вченим відомо близько 10 тис. видів птахів. Орнітофауна України складає 443 види. Й хоча якось уже прийнято виділяти серед них «рекордсменів», напевне, кожен із птахів з того чи іншого приводу міг би претендувати на це звання…
З іншого боку, називати най… най.. най… — справа не зовсім вдячна, адже у відповідній літературі, джерелах інформації цифри, характеристики часом різняться. Разом із тим, деякі птахи таки здобули собі певне «визнання». Так, серед найменших птахів світу — кубинський колібрі-бджола (1,6-1,9 г). Найменшими пернатими України є золотомушки (5-8 г). Найбільшим із сучасних птахів є африканський страус — 275-280 см заввишки, важить понад 100 кг. З тих, що літають, серед найкрупніших — мандрівний альбатрос, розмах крил якого сягає 3,5 – 4,5 м, а вага до 12 кг. Серед найбільших птахів України — чорний гриф. Маса до 12,5 кг, розмах крил — 250-300 см. Доволі великими є також уже добре відомі нетішинцям лебеді-шипуни (до 12,5 кг., розмах крил – 208-238 см.). Найважчим птахом української фауни є занесена до Червоної книги України дрохва євразійська (18-20 кг).
Приблизно до XVII ст. у Новій Зеландії жили величезні безкрилі птахи моа заввишки до 3 м і вагою більше 200 кг. Ще одним великим птахом був епіорніс, або мадагаскарський страус. Знаходять його скам’янілі яйця завдовжки до 35 см.
Серед «рекордсменів» за дальністю перельотів — полярні крячки (бл. 100 г). Вони гніздяться в арктичній зоні, а на зимівлю значна частина птахів переміщується до берегів Антарктиди, пролітаючи тільки в одному напрямку 15-20 тис. км. На півдні Африки зимують лелека білий, крячки річковий і малий, ластівка сільська, очеретянка чагарникова та ін. Здатність до тривалих і далеких перельотів — одна з подиву гідних особливостей знаних нетішинцям сорокопудів тернових. Вони зимують аж на півдні Африканського континенту, нижче території зростання вологих тропічних лісів. Рівненський орнітолог Василь Ільчук повідомив свого часу про те, що закільцьованого мартина звичайного було 3 липня 2021 року зафіксовано неподалік Рівного, а 21 липня того самого року — в Бельгії! Отже, приблизно за 18 днів чи й менше він подолав відстань приблизно 1700 км!
Серед птахів найвисотнішим мешканцем гір вважають кондора. На півночі Південноамериканського континенту він гніздиться на скелях на висоті до 5000 м, а іноді й вище — до 7000 м. На висоті до 6000 м. зустрічається тібетський крук. Журавлів спостерігали на висоті 5000 м. Дикі гуси під час перельотів можуть летіти на висоті 9500 м., де температура сягає мінус 40 градусів. Рекордсменами з висоти, напевне, є грифи: їх бачили з літаків на рівні 12 км.
Африканський страус може бігти зі швидкістю до 70 км/год. Добрим бігуном є і птах нанду. Зоолог Джеральд Дарелл переконався у цьому під час подорожі у Патагонію, коли нанду бігли попереду його автомобіля, який рухався зі швидкістю 30-45 км/год. Серед літунів доволі швидкими є серпокрильці. Кажуть, ніби серпокрилець голкохвостий розвинув був швидкість 169 км/год. Для серпокрильців чорних характерний політ 75 км/год, а один із них навіть рухався 111,6 км/год. Швидше літають тільки соколи — в момент атаки вони можуть пікірувати зі швидкістю понад 300 км/год.
«Рекордсменами» із «батьківської працелюбності» та ефективності зі знищення шкідників можуть бути безліч птахів. До прикладу, пара горобців упродовж 15 днів прилітала до гнізда… 4500 разів! Один день вона годувала пташенят павуками, в інші — принесла разом з іншою їжею не менше 400 личинок пильщиків і гусениць. За нашим цьогорічним спостереженням, пара ополовників звичайних підвечір 9 травня, від 17:35 год. до 18:39 год., навідалася до своїх «дзьобиків» 10 разів; підвечір 11 травня, з 17:36 по 18:35 — півтора десятка разів; обідньою порою 12 травня протягом пів години довгохвості прилетіли до пташенят 8 разів! Кожного разу пташки приносили малятам різноманітних безхребетних, схоже гусениць і хробачків. Можна спробувати уявити, скільки разів вони погодували своїх малят за сезон!
Ще одним незвичайним рекордсменом може бути сойка звичайна. За один вегетаційний період вона здатна заготовити кілька тисяч жолудів, свого улюбленого корму, на площі від 10 до 100 га й поширити їх на відстань до кількох сотень метрів від дерева, а іноді й до кількох, максимум 20 кілометрів. В результаті частина плодів дуба може прорости й таким чином поповнити деревостан. Варто додати, що сойки, серед іншого, живляться шкідливими шестиногими — шовковиками, листовійками, п’ядунами, хрущами, вусачами, довгоносиками та ін. і цим приносять користь лісовому господарству й не тільки. На думку групи науковців, сойка навіть претендує на роль ключового виду серед тварин в екосистемах заходу України!
Рекорди пернатих на цьому не закінчуються й не вичерпуються. Любов до природи, і до птахів зокрема, спостереження за ними дозволять розкрити ще безліч цікавих сторін їхнього життя!
Про птахів можна прочитати тут:
Андріїшин Б., Баландюх Н., Гнатина О., Дикий І., Іванець О., Колтун І., Лесів К., Лєснік В., Марців М., Назарук К., Решетило О., Скирпан І., Хамар І., Царик І., Царик Й., Шидловський І. Ключові види тварин в екосистемах заходу України // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2022. — Вип. 87. — С. 112, 120.
Атлас гніздових птахів України. — Київ, 2021.
Бондаренко В., Капелюх Я. Сойка (Garrulus glandarius L.) та її значення в екосистемі лісу // Наукові праці Лісівничої академії наук України. — Львів, 2003. — Вип. 2. — С. 100-102.
Воїнственський М. Птахи. — Київ, 1984.
Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / Під заг. редакцією А. Полуди. — Київ, 2018.
Ільчук В. [Про мандрівку мартина звичайного] https://www.facebook.com/groups/314374912088175/posts/1890473914478259
Романова Л. Цікаве про тварин. — Київ, 1980.
Труфанов Г. Цікава орнітологія. — Київ, 1983.
Фесенко Г., Бокотей А. Птахи фауни України (польовий визначник). — Київ, 2002.
Фесенко Г. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг, 2018.
Фесенко Г. Птахи садів і парків Києва. — Кривий Ріг, 2010.
Фесенко Г. Різноманіття сучасної орнітофауни України. — Київ, 2022.
Hume R. Birds of Britain and Europe. The definitive photographic field guide. 5th ed. — London, 2018.
Svensson L., Mullarney K., Zetterström D. Collins bird guide. 2nd edition. — London, 2009 та в інших друкованих виданнях.
Підготував Тарас Вихованець
