Стаття «ОСТАННІ З МОГІКАН»?
Тарас Вихованець
PASSER MO
NTANUS. «ОСТАННІ З МОГІКАН»?
Їхнє неголосне цвірінькання настільки звичне, що серед міського гамору та гомону ми його не зауважуємо, як, здебільшого, не чуємо й інших звуків природи. Ми поспішаємо. Нам просто ніколи подумати… — а раптом колись погожий літній ранок розпочнеться без них? Нісенітниця? Кілька років тому з’явилися відомості від Всесвітнього фонду дикої природи про те, що 38% видів тварин перебувають на межі цілковитого зникнення; щогодини три види тварин на землі вимирає; на безповоротній межі — кожний восьмий птах… На щастя, горобці ще не зникли, хоча відомості з давнішої орнітологічної літератури про їхні зграї, зокрема польових, чисельністю у сотні чи й тисячі дзьобиків уже випадає сприймати хіба що на віру.
В Україні горобчиків відомо п’ять видів — вже згаданий польовий (Passer montanus (Linnaeus, 1758)), а також хатній, чорногрудий, сніговий і скельний. На відміну від екзотичних пернатих, котрі живуть хтозна де, чи, принаймні, в зоопарках, польових горобців за бажання можна побачити скрізь — у населених пунктах, на їх околицях, природньо, ближче до місць, де можна поживитися. Пригадую, кілька років тому в Нетішині на обвідному каналі поблизу «Старого Томаса» деякий час трималася зграя лебедів-шипунів. Небайдужі містяни, підгодовуючи елегантних гостей, сипали на берег чимало наїдків, а поряд, в очереті пильнувала «хмарка» сіреньких. За відсутності небезпеки вона «проливалась» на берег, рятуючи від загибелі розсипане добро, а сполохана — знову маскувалася поміж сухих стебел.
Хоч у гніздовий період горобине плем’я не оминає нагоди поживитися шестиногими, ці невеличкі пернаті з коричневою шапочкою на голові та двома темними плямками на світлих щічках, здебільшого, рослиноїдні. Хто не знає про їхню особливу пасію до зерна чи, м’яко кажучи, небайдуже ставлення до ягідних культур? Звідси й вороже ставлення у нас, людей, до горобців. А чи відомо нам, яку користь вони приносять, вичищаючи поля, городи й сади від шкідників? Згідно зі спостереженням, пара птахів упродовж 15 днів прилітала до гнізда… 4500 разів! Один день вона годувала пташенят павуками, в інші — принесла разом з іншою їжею не менше 400 личинок пильщиків і гусениць. Восени, взимку ці пернаті живляться насінням бур’янів — лободи, щириці, мишію.
Польові горобці гніздяться по всій території нашої держави. Влаштовують помешкання в дуплах, норах, щілинах скель і будівель, навіть у штучних пташиних оселях. Малят виводять кілька разів за сезон. Відомо навіть про практику використовувати польових горобців для насиджування яєць інших, зокрема комахоїдних, птахів, яких треба прижити на новому місці. Вони не тільки добре справляються з увіреними їм обов’язками, а й вигодовують і доглядають прийомних пташенят.
Деякі нетішинські горобці, ті, яких доводилося бачити поодаль від міської забудови, за річкою, полюбляють триматися серед заростей терну. Тут їм і надійний прихисток, і їдальня — птахи завзято уминають бруньки та, здається, навіть цвіт. А запримітивши підозрілий силует, запопадливо віддаляються чи пірнають у гущавину — спробуй відшукай! В цілому ж, залежно від сезону року й місцевих умов, наші герої можуть бути й корисними, і шкідливими, тому їх не потрібно знищувати, як це колись практикували, а просто віднаджувати з територій, де вони можуть заподіяти шкоду.
На сьогодні горобець польовий і в Європі, й у світі оцінюється як вид, що перебуває під найменшою загрозою. А проте один із найавторитетніших британських орнітологів, Роб Х’юм відзначив: «Історія горобця польового у Європі бачила масштабні зниження та зростання. Під кінець ХХ століття він перебував на багатьох територіях у глибинах жахливого занепаду, і зараз відсутній на величезних теренах, де був доволі недавно звичайним (птахом. — Т.В.)»*. У зниженні популяції горобців, схоже, роль відіграє подальша, як не сумно, боротьба з цим птахом, нові принципи будівництва, що не залишають пернатим місця для закладення гнізд, а також активне застосування в сільському господарстві отрутохімікатів, загальне погіршення екологічної ситуації, інші чинники.
Горобець — не тільки, як декому видається, такий собі корінь зла, від’ємний фактор у досягненні високих сільськогосподарських врожаїв, це — наш невтомний помічник, що стоїть на варті того самого врожаю, і нічого, якщо він із нього скористається, бо теж, як і ми, має право на винагороду. А понад усе — це маленька частинка унікальної живої природи, яка по-особливому потребує нашої охорони та підтримки!
Примітка:
* Hume R. Birds of Britain and Europe. The definitive photographic field guide. 5th ed. — London, 2018. — P. 365.
На авторських фото та відео — горобець польовий (Passer montanus (Linnaeus, 1758)).
Про горобця польового можна прочитати тут:
Атлас гніздових птахів України. — Київ, 2021. — С. 256.
Бондарець В. Атлас птахів України. Повна збірка. — Хмельницький, 2020. — С. 220.
Воїнственський М., Кістяківський О. Визначник птахів УРСР. — Київ, 1962. — С. 271. Воїнственський М. Птахи. — Київ, 1984. — С. 290-291.
Гальченко П. Пернаті друзі. — Київ, 1978. — С. 179.
Говорун В., Тимощук О., Антонюк Н. Птахи Хмельниччини: середовище існування, зовнішня будова, живлення, розмноження, особливості поведінки. — Хмельницький, 2009. — С. 162.
Словник зоологічної номенклатури (1927 – 1928). — Київ, 2005. [Назви птахів] — С. 27.
Смогоржевський Л. Пернаті друзі. — Київ, 1977. — С. 20-22.
Труфанов Г. Цікава орнітологія. — Київ, 1983. — С. 130-131.
Фесенко Г., Бокотей А. Птахи фауни України (польовий визначник). — Київ, 2002. — С. 330.
Фесенко Г. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг, 2018. — С. 262.
Фесенко Г. Птахи садів і парків Києва. — Кривий Ріг, 2010. — С. 162-164.
Фесенко Г. Різноманіття сучасної орнітофауни України. — Київ, 2022. — С. 82.
Alderton D. The illustrated encyclopedia of birds of Britain, Europe and Africa. — Wigston, 2011. — P. 233.
Hume R. Birds of Britain and Europe. The definitive photographic field guide. 5th ed. — London, 2018. — P. 365.
Svensson L., Mullarney K., Zetterström D. Collins bird guide. 2nd edition. — London, 2009. — P. 372-373 та в інших друкованих виданнях.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
