НЕТІШИН І СТАРИЙ КРИВИН НА СТОРІНКАХ ОПИСУ МАЄТКІВ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ 1620 РОКУ
Тарас Вихованець
НЕТІШИН І СТАРИЙ КРИВИН НА СТОРІНКАХ
ОПИСУ МАЄТКІВ КНЯЗІВ ОСТРОЗЬКИХ 1620 РОКУ
Вивчення минувшини, з’ясування історичних питань спонукають і фахового історика, й краєзнавця-аматора вдаватися до першоджерел потрібної інформації. Традиційно ми асоціюємо історичні джерела з літописами, хроніками чи пожовклими від часу документами. Однак, їх спектр набагато ширший та колоритніший — давні знаряддя праці, посуд, наскельні малюнки, живопис, одяг, прикраси, фото, вінілові платівки, старовинні книги та нотатки на їхніх полях — практично геть усе, що так чи інакше допоможе нам довідатися про минуле, навіть про те, що було вчора.
Кожен із дослідників неймовірно залежить від цих джерел історичного знання. Про щось повідомлень аж надто багато, а якась проблематика по собі майже не залишила сліду… Йдучи до мети, аналізуючи наявні відомості, реконструюючи минуле, ми тихо сподіваємося на диво — знайти в архіві, бібліотеці, музеї чи приватному зібранні й інші потрібні нам матеріали. Й воно, на диво, трапляється, хоч і не завжди. Прогалини історик традиційно заповнює припущеннями, а наприкінці тексту з сумом констатує: питання потребує подальшого вивчення.
Схоже і з минувшиною Нетішина та Старого Кривина (тоді просто — Кривина) в XVI – XVII століттях. Не можна сказати, що історичних джерел за той період немає зовсім, проте їх украй обмаль. Тож, чимало того, про що ми охоче довідалися б, залишається без відповіді, в сутінках. Тим часом, очікуючи на майбутнє диво, придивімося до одного з документів, які вже є у нашому розпорядженні — опису маєтків князів Острозьких від 1620 року. Це — чи не найінформативніше відоме на сьогодні комплексне джерело з історії згаданих сіл першої половини XVII століття!
Воно постало у зв’язку з потребою розділити деякі маєтки князівського роду між трьома доньками на той час уже покійного Олександра Васильовича Острозького — Софією Любомирською, Катериною Замойською та Анною-Алоїзою Ходкевич. Цій справі підлягало понад шість сотень населених пунктів, тож текст документу за обсягом просто вражав! Шкода, але з часом він трохи втратився, хоча потрібні нам села у ньому є. Забігаючи наперед, повідомимо, що Нетішин, Кривин та багато інших населених пунктів у результаті розподілу (1621) відійшли до рук Анни-Алоїзи.
З доданих нижче ілюстрацій можна переконатися, що документ створений тогочасною польською мовою, і ось ця власне його частина написана доволі каліграфічно та розбірливо. Опис Нетішина вмістився на двох, а Кривина — на чотирьох сторінках із «гачечком». Вони подають відомості про кількість голів родин — платників податків і їхні імена, соціально-господарські категорії селян, прибуткові об’єкти в селах, а також види й обсяги податків та повинностей тутешньої людності. Докладний науковий аналіз навіть цих кількох сторінок із документа міг би видатися читачеві нудним та відібрав би трохи електронного простору, тому віддаймо перевагу найсуттєвішому.
З тексту цього історичного джерела довідуємося, що в розпорядженні нетішинців було чотири «дворища». Так називали сукупність орних земель, пасовищ, луків, лісів, річок тощо. Площі дворищ коливались від десятків до сотень гектарів. Зазвичай, значними комплексами користувалися великі родини, менші ж — половинами або й чвертями їх. Серед голів селянських родин у Нетішині названо отамана Милька (це тогочасний сільський староста), Андрія Гордійовича, Івашка Уласеню, Павла Гринчича, Савку Левончича — всього двадцять шість осіб. Окрім них перераховано імена кількох підсусідків (вони не мали власного житла й мешкали «на квартирах»), а також гайдуків — селян, що служили своєму господареві збройно.
Від кожного дворища, або ж маєткового комплексу, мешканці сплачували власникові села по 14 литовських грошів. (Для довідки: того часу вола можна було придбати за 3-4 копи, тобто, за 180-240 литовських грошів.) Селянське повсякдення обтяжували різноманітні побори та повинності. Серед інших — надавати підводи на вимогу власника, можливо, для перевезення вантажів до Дубна, Звягеля, Полонного та Костянтинова (тепер – Старокостянтинів). Понад те, від селянського двору (не дворища) сплачувались на потреби оборони т. зв. пороховий і сторожовий податки. Працювати на користь господаря селяни «повинні взимку три дні на тиждень, а влітку п’ять днів, окрім понеділка, дня торгового».
Згідно з тим же описовим документом, у сусідньому Кривині проживали: 41 тяглий підданий (ті, що мали робочу худобу — тягло), 40 підсусідків, 5 «лісових стрільців», 4 «пташники, що ловлять тетеруків», 9 гайдуків та 7 бояр, «що їздять на війну». Серед селянських імен та прізвиськ (прізвищ у той час вони ще не мали) можна привести хоча б такі: Яцько Безущеня, Дорош Хатченя, Рицько (певне, Грицько) Матус, Данило Чорний, Михайлиха вдова та багато інших. У деяких випадках упізнається спорідненість осіб.
В селі стояли корчма та зведений на р. Горині млин — «у ньому кіл борошномельних чотири і ступи, пилка до різання тартиць». З інших прибуткових об’єктів згадано три ставки. Як і нетішинці, кривинці, в користуванні яких перебувало 13 дворищ угідь, теж були обтяжені на користь господаря низкою податків та повинностей — сплачувати від дворища по 14 литовських грошів, віддавати певну кількість вівса. А понад те, були ще податки медом, домашньою птицею, яйцями тощо.
Звісно, нам дуже кортіло б знати, який вигляд у той час мали тутешні оселі, і скільки в селі було криниць, у який одяг вбиралися нетішинські та кривинські люди і яку страву споживали на сніданок... Допоки не віднайдуться відповідні історичні джерела, якщо вони збереглись, ми заповнюватимемо прогалини припущеннями, працюватимемо в… очікуванні дива.
На ілюстраціях:
1. Анна-Алоїза Ходкевич (1600 – 1654), остання з прямої лінії князів Острозьких власниця Нетішина та Кривина.
2 — опис Нетішина (1620), 4 — опис Кривина (1620) (Національний заклад імені Оссолінських у Вроцлаві, Польща. Відділ рукописів, спр. 3669).
Друкований мовою оригіналу фрагмент документа із відомостями про Нетішин та Кривин опублікований у книзі: Описи Острожчини другої половини XVI — першої половини XVII століття / Упорядник В. Атаманенко. — Київ; Острог; Нью Йорк, 2004.
Друкований українською мовою фрагмент документа із відомостями про Нетішин та Кривин опублікований у книзі: Володіння князів Острозьких на Східній Волині (за інвентарем 1620 року) / Перекл., упорядк. і передм. І. Ворончук. – Київ; Старокостянтинів, 2001.
Цифрову копію документа можна переглянути тут:
https://www.dbc.wroc.pl/dlibra/publication/12029/edition/10610
