«ТРУДАРІ» РІЧКОВОГО ПЛЕСА
Тарас Вихованець
«ТРУДАРІ» РІЧКОВОГО ПЛЕСА
Жодного разу їх не бачив хіба тільки той, хто теплої пори року ніколи не бував поблизу річки, ставка чи порослого розкішним рогозом озера… Погожої днини у цих невтомних «трударів» клопоту непочате плесо. Спробуй сам «переміряти» цю неосяжну гладінь, як вона, скільки не кинь оком, все втікає за видноколо! Може, тому й «працюють», тримаються водомірки, як мені доводилося бачити, гуртом — і веселіше, й «робота» зробиться швидше. На відміну від безлічі інших, цих шестиногих не потрібно шукати серед трави, в гущавині лісу, під камінням чи у ґрунті — вони ось, на поверхні води, ще й відбиваються у ній, як у дзеркалі.
Буває, комахи роблять свою «роботу» неквапом, повільно. Якщо ж «справа» пильна, можуть пересуватися із «кроком» завдовжки 40-100 см. За весла водоміркам править середня пара лапок, а за допомогою задніх — комаха опирається на воду чи гальмує. Якщо подивитися на «трударів» звіддаля, то так і здасться, що у них всього чотири лапки. Насправді, це не так. Передні ніжки у водомірок є теж, тільки вони коротенькі. Невтомно «міряючи» сюди й туди дзеркало водойми й відчуваючи найменші коливання поверхні — «дзвіночок» про те, що полуденок поданий — комахи поспішають у потрібний бік і хапають ними крихітних шестиногих, які впали на воду.
Секрет непотопання полягає в тому, що лапки водомірок змазані жировою рідиною й відштовхують воду. Не підмокає й тіло комахи, вкрите сріблястими гідрофобними волосками. Тож, ці створіння залишаються на поверхні навіть після стрибків, коли доводиться схопити здобич, або ж подолати перешкоду, наприклад, гілку чи листочок, що впав із сусідньої верби. Стрибкоподібними рухами водомірки також рятуються від ворогів, що чигають під їхніми ногами. Однак, під час «шторму», у вітряну погоду чи рясний дощ, комахи завбачливо ховаються під прихисток прибережного гілля чи трави.
Водомірки — клопи. Не ті, звісно, що дошкуляють у постелі чи псують повітря неприємним запахом, а все ж клопи, по-іншому — напівтвердокрилі. Серед, певне, найвідоміших «трударів» ті, яких відносять до справжніх водомірок (їх сотні видів!). Личинки водомірок загалом схожі до дорослих комах. Саме тому, серед «колективу» клопів можуть траплятися особини різних стадій розвитку. Впродовж літа самки відкладають яєчка на водяні рослини чи у їх тканини. Потомство, відповідно, теж з’являється на світ у різний час. А ось восени всі вони вибираються на берег і старанно шукають затишне місце для зимівлі: хтось заховається у мох, інший — під кору трухлявого пенька…
У тропічних регіонах живуть морські водомірки. Їх знаходили за декілька тисяч кілометрів від берега! Цим комахам не шкодять ні шторми, ні морські течії. Вони розмножуються у відкритому морі, приклеюючи яєчка до водоростей чи молюсків, а живляться загиблими тваринами, що дрейфують біля поверхні води.
Коли Вам трапиться побувати біля озера чи річки, зверніть увагу на бадьору компанію, ні, «трудолюбивий колектив» водомірок і… не турбуйте їх зайве. У них «роботи» непочате плесо!
На авторських фото та відео: водомірки на р. Горині.
