Стаття: "Чи Вам знайомі мартини звичайні?"
ЧИ ВАМ ЗНАЙОМІ МАРТИНИ ЗВИЧАЙНІ?
Певне, більшість із нас, не задумуючись, називає цих володарів повітряного простору чайками. Без них — і озеро не озеро, і ставок ніби якийсь… неживий. Переконаний, усі, хто навідувався до наших міських водойм, звертали увагу на ті граціозні створіння! Вони, наче вартові, стрімко мчать над водною гладдю. Мить, і птах опускається на воду — чи не вгледів собі яку здобич? Ну, а коли захочеться перепочити або ж прийняти сонячний душ, може вмоститися — ніколи б не подумав — на ліхтарі! Ще й очі заплющить.
Ці віртуози, насправді, не чайки, а мартини звичайні [1]. Мартинів у нашій державі зустрічається чимало видів — малий, чорнокрилий, сріблястий та ін. Окрім звичайного, у місті мені трапився також мартин сивий. Чайками ж в Україні називають зовсім інших птахів.
Мартини звичайні замешкують майже всю територію нашої країни. Мігрують повсюдно, зимують біля Чорноморського узбережжя, на Дніпрі, інших водоймах [2]. Під час міграцій птахи з’являються й на ставку-охолоджувачі Хмельницької АЕС. Впродовж 2010 – 2020 років орнітологи найбільшу чисельність їх зафіксували під час весняної міграції 2016 року – 64 ос.; впродовж осінніх перельотів тут помічено 42 ос. у 2016-му та 50 ос. у 2018-му роках. Зимують же на цій водоймі не кожного року й у кількості, що не перевищує 30 птахів. У 2016 році науковці зустріли тут мартина, закільцьованого в Хорватії [3].
Пожива птахів – доволі різноманітна: комахи, в тому числі і спіймані на льоту, хвора чи загибла риба, мишовидні гризуни. Збирають на полях дощових черв’яків. Буває, їхні зграї рухаються услід сільськогосподарській техніці. В містах мартини охоче підбирають харчові рештки [4]. Особливо приваблюють пернатих великі скупчення продуктово-побутових відходів. Яскравим прикладом є Рівненське сміттєзвалище, де зафіксовано десятки цих птахів [5]. На думку вчених, «саме тому, що мартини звичайні навчилися здобувати їжу поряд із людськими оселями, вони і спромоглися у минулому столітті заселити великі простори в Європі» [6].
Українська наукова традиція іменує цього птаха мартином звичайним, хоча давніше побутували й такі назви, як от: мартинка, риболов, рибалка та рибачок [7]. Цікаво було б довідатися, чому птахам нарекли таке оригінальне за значенням («войовничий») людське ім’я? Чи не тому, що в передгніздовий період, а також під час опіки над потомством вони вороже ставляться як до інших птахів, захищаючи свою територію, так і до чужих пташенят, які опинилися поблизу їхнього гнізда [8]. Зрештою, агресивна поведінка характерна й іншим пернатим…
Полюбляють острови, важкодоступні для наземних хижаків місця на плавучих наносах водяних рослин. Гніздяться більшими чи меншими колоніями по берегах озер, ставків, на сирих луках. Орнітологам, зокрема, відома гніздова колонія на ставках поблизу Здолбунова у Рівненській області [9]. Насиджують пташенят по черзі обоє птахів. Примітно, що за кілька днів і малята мартина починають впізнавати своїх батьків, і останні, схоже, вже теж відрізняють власних дітлахів з поміж іншої молоді свого виду [10].
З наближенням осені мартини «пакують валізи» — вирушають на зимівлю. Крім «записів» в українському та міжнародному «паспортах» — Larus ridibundus, Chroicocephalus ridibundus, що позначають їхні наукові імена, птахи іноді мають на своїх лапках спеціальні кільця для ідентифікації. (У такий спосіб, за повідомленням В. Ільчука, «впізнали», серед інших, мартина звичайного, якого 3 липня 2021 р. ще бачили на Рівненському сміттєзвалищі, а 21 липня того самого року зареєстрували в… Брюсселі!) Для зупинок під час перельотів птахи обирають водосховища та великі озера, як от уже згадану вище водойму-охолоджувач Хмельницької АЕС. Останнім часом багато мартинів залишається зимувати й по внутрішніх водоймах.
Мартини звичайні — корисні птахи, бо знищують шкідливих комах і водночас охоче працюють добровільними санітарами довкілля. Ці пернаті підлягають захисту відповідно до Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (1979). А ось мартин каспійський (Larus ichthyaetus Pallas, 1773) як зникаючий навіть унесений до Червоної книги України.
Фото мартина звичайного (Larus ridibundus L.) — авторські.
Примітки:
1. Фесенко Г., Бокотей А. Птахи фауни України (польовий визначник). — Київ, 2002. — С. 188; Hume R. Birds of Britain and Europe. The definitive photographic field guide. 5th ed. — London, 2018. — P. 205.
2. Фесенко Г., Бокотей А. Птахи фауни України… — С. 188.
3. Ільчук В., Жерліцина Т., Гедзюк В., Гринюк П., Бондарець В. Зимуючі та пролітні водно-болотяні птахи Нетішинського водосховища // Беркут. — 2021. — Т. 30. — Вип. 1. — С. 12.
4. Воїнственський М. Птахи. — Київ, 1984. — С. 166; Гальченко П. Пернаті друзі. — Київ, 1978. — С. 94; Банік М., Землянських І. Крила над водою. Птахи водно-болотних угідь. — Бровари, 2021. — С. 64-65, інші праці.
5. Ільчук В. У пошуках закільцьованих птахів // Біологія і хімія в рідній школі. – 2018. – № 1. — С. 45-46, ілюстрації.
6. Банік М., Землянських І. Крила над водою… — С. 65.
7. Словник зоологічної номенклатури (1927 – 1928). — Київ, 2005. [Назви птахів] — С. 22.
8. Bukacińska M., Bukaciński D. Seasonal and diurnal changes in aggression and territory size in the black-headed gull (Larus ridibundus L.) on islands in the middle reaches of the Vistula River // Ethology. — 1994. — Nr 97. — P. 329-339; Банік М., Землянських І. Крила над водою… — С. 66.
9. Воїнственський М. Птахи. — С. 166; Ільчук В. Орнітофауна риборозплідних ставів біля міста Здолбунів Рівненської області // Troglodytes. Праці ЗУОТ. — 2015. — Вип. 5-6. — С. 24, інші праці
10. Tinbergen N. Curious naturalists. – Garden City; New York, 1969. — P. 249-250.
* Автор дякує орнітологу Василю Ільчуку (м. Рівне) за консультації.
Тарас Вихованець
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
